Додавання бортезомібу до хіміотерапії підвищує успішність лікування дітей із рефрактерним або рецидивуючим гострим лімфобластним лейкозом

Поєднання бортезомібу з хіміотерапією дає високий рівень повної відповіді та мінімальної залишкової хвороби у дітей із рецидивуючим або рефрактерним гострим лімфобластним лейкозом (Р/Р ГЛЛ), які раніше отримали інтенсивне лікування. Про це повідомляє «Британський журнал гематології» (The British Journal of Haematology).

У дітей із Р/Р ГЛЛ важко досягти повної відповіді на терапію. Тому поточна довгострокова виживаність при цій формі патології не перевищує 50 %. Італійські дослідники встановили, що додавання протеасомного інгібітора бортезомібу до стандартної хіміотерапії дозволяє значно покращити клінічні результати у пацієнтів.

У дослідження були включені 37 дітей з Р/Р ГЛЛ. У 30 з них спостерігався В-клітинний лейкоз, у решти — Т-клітинний. Усім пацієнтам призначався бортезоміб у дозі 1,3 мг/мІ на 1, 4, 8 і 11 дні лікування та хіміотерапія, що включала дексаметазон, доксорубіцин, вінкристин та пегільовану аспарагіназу.

Згідно з отриманими даними частота загальної відповіді у групі склала 72,9 %. У дітей із В-клітинним ГЛЛ повна відповідь досягла 73,3 %, у дітей з Т-клітинним — 71,4 %.

У 52 % пацієнтів мінімальна залишкова хвороба склала <0,1 %, у решти 13 — від 0,15 % до 2,2 %.

Повна відповідь із неповним відновленням популяції тромбоцитів спостерігалася у 60 % дітей, які отримували трансплантати алогенних гемопоетичних стовбурових клітин до дослідження, і у 81 % тих, хто не отримував.