Нові маркери дозволять передбачити успіх лікування меланоми комбінацією дабрафенібу з траметинібом

За рівнем лактатдегідрогенази у крові та числом метастазів в органах можна передбачити результати лікування комбінацією дабрафенібу з траметинібом у пацієнтів із поширеною меланомою. Такого висновку дійшли швейцарські дослідники, чия робота була опублікована в журналі The Lancet Oncology. Незважаючи на те, що це відкриття ще потребує підтвердження, спеціалісти вважають, що воно може зіграти важливу роль у розробці нових ефективних методів терапії шкірних пухлин.

Застосування дабрафенібу (Тафінлар) із траметинібом (Мекініст) було схвалене у 2013 р. для лікування пацієнтів із пізніми стадіями меланоми, що мають мутації V600E або V600K у гені BRAF. Терапія призначається лише після проведення генетичного тестування пухлини.

Обидва препарати пригнічують ріст клітинних ліній меланоми, що містять зазначені мутації, але відрізняються механізмом дії. Дабрафеніб інгібує дефектні кінази гена BRAFV600, траметиніб — позаклітинні кінази сигнального шляху MEK1/2. Поєднання засобів дозволяє посилити протипухлинний ефект і уповільнити розвиток медикаментозної стійкості у пацієнтів. Єдиним недоліком їх використання є коротка тривалість дії і висока токсичність. Визначення маркерів, здатних спрогнозувати результати лікування, повинно допомогти медикам у розробці ефективних індивідуальних планів терапії для пацієнтів.

Швейцарські вчені вивчили дані 617 пацієнтів з пізніми стадіями меланоми та мутаціями BRAFV600E або BRAFV600K, які отримували комбінацію Тафінлару з Мекіністом. Виявилося, що найвищі однорічні та дворічні показники виживаності спостерігалися у хворих із нормальним рівнем лактатдегідрогенази у крові і менше ніж 3 метастазами в органах (1-річна ВБП склала 68%, ОВ 90%, 2-річна ВБП — 46%, ОВ 75%). У пацієнтів з концентрацією ферменту, яка перевищує норму у 2 і більше разів, були отримані найнижчі показники виживаності (1-річна ВБП — 8%, ОВ — 40%, 2-річна ВБП — 2%, ОВ — 7%).