Пазопаніб підвищує виживаність пацієнтів із ембріональними пухлинами, стійкими до хіміотерапії

Застосування пазопанібу при ембріональних нирково-клітинних карциномах, резистентних до хіміотерапії, дозволяє досягти хороших показників довготривалої виживаності, хоча виживаність без прогресування (ВБП) залишається невисокою. Про це повідомили спеціалісти італійського Національного Інституту пухлин на недавньому Симпозіумі з питань сечостатевого раку.

Пазопаніб — селективний інгібітор тирозинкінази, який виявляє ангіогенну активність. Блокуючи процес утворення нових судин у пухлині, він тим самим перешкоджає її подальшому росту. У 2009 р. препарат був схвалений для лікування поширеного раку нирки. Однак питання про його ефективність щодо ембріональних нирково-клітинних карцином залишалося відкритим. Італійські вчені довели, що застосування пазопанібу доцільне і у даної групи пацієнтів.

Участь у дослідженні взяли 43 пацієнти з ембріональними пухлинами, стійкими до хіміотерапії. Середній вік хворих – 36 років. 5 пацієнтів до початку експерименту отримали дві лінії хіміотерапії, 22 — три і 16 — чотири і більше. Усім учасникам був призначений пазопаніб.

За результатами випробування середня ВБП склала 2,5 міс., загальна виживаність (ЗВ) — 5,3 міс. Піврічної ЗВ досягли 42,7% хворих, річної — 28,5%, дворічної — 14,2%. У 2 пацієнтів спостерігалася об’єктивна часткова відповідь, у 19 — стабілізація захворювання.

«Кількість варіантів терапії при резистентних ембріональних пухлинах дуже обмежена, — підбили підсумок автори дослідження. — Отримані дані дарують надію на те, що незабаром ми зможемо рекомендувати таким хворим комбінацію хіміо- та імунотерапії як найефективніший метод лікування».