Діючою речовиною у складі препарату служить цілий комплекс сполук, до кого входять ламівудин, абакавір та зидовудин. Тризивір належить до фармакологічної групи комбінаторних противірусних засобів. Він застосовується при лікуванні ВІЛ-інфекції як у дорослих, так і в дитячому віці.

Тризивір

Механізм дії

Усі три діючі речовини, що входять до складу Тризивіру, мають здатність блокувати специфічний вірусний фермент, що називається зворотною транскриптазою. Цей препарат відіграє найважливішу роль у розмноженні вірусних часточок. Пригнічення його активності зупиняє процес реплікації ДНК ВІЛ.

Протокол застосування

Тризивір випускається в таблетованій формі, призначеній для перорального застосування. Стандартне дозування препарату становить 1 таблетку, що вводиться в організм пацієнта 2 рази на день незалежно від часу прийому їжі.

Ефективність використання

У клінічних випробуваннях Тризивіру було показано, що ламівудин, абакавір та зидовудин мають здатність істотно посилювати фармакологічну дію один одного. За наявності всіх трьох сполук пригнічення реплікації вірусних часточок відбувається набагато інтенсивніше. Крім того, дослідниками було спеціально відзначено низьку хімічну спорідненість компонентів препарату до ДНК-ферментів звичайних клітин людини.

Протипоказання:

• алергічні реакції на ламівудин, зидовудин або абакавір, а також будь-які інші компоненти, що входять до складу Тризивіру;

• недостатність печінкової функції;

• нейтропенія;

• недостатність гемоглобіну;

• вік пацієнта менше 12 років.

Побічні ефекти Тризивіру:

• кардіоміопатія;

• анемічні стани, нейтро-, лейко- та тромбоцитопенія;

• нудота, іноді блювота;

• розлад кишечника;

• біль у шлунку;

• втрата апетиту та маси тіла;

• зміни забарвлення слизової оболонки рота;

• підвищення вироблення газів у кишечнику;

• панкреатит;

• збільшення розмірів печінки;

• суглобовий та м’язовий біль;

• головний біль та запаморочення;

• порушення сну у вигляді безсоння або, навпаки, сонливість;

• порушення чутливості;

• судомний синдром;

• тривожні та депресивні стани;

• кашель та задишка;

• висип, свербіж і пігментація шкірних покривів;

• кропив’янка;

• втрата волосяного покриву;

• підвищена пітливість;

• підвищення температури тіла з ознобами;

• наростаюча слабкість та стомлюваність;

• почастішання сечовипускання,

• гінекомастія.

Взаємодія з іншими препаратами

Тризивір слід під ретельним лікарським контролем використовувати спільно з такими фармакологічними засобами, як:

• метадон;

• ретиноїдні сполуки;

• триметоприм;

• залцитабін;

• фенитоїн;

• речовини, що блокують канальцеву секрецію;

• рибавірин;

• рифампіцин;

• ставудин.

Умови транспортування та зберігання

При перевезенні та зберіганні Тризивіру необхідно дотримуватися температурного режиму, що не перевищує 30 °C.