Рапамун є представником фармакологічної групи імунодепресантних засобів. Діючою речовиною в його складі є сиролімус. Даний препарат рекомендований для застосування як профілактика відторгнення трансплантованої нирки у дорослих пацієнтів, які мають низькі або середні імунологічні ризики.

Рапамун

Механізм дії

Ефект Рапамуну полягає у придушенні активації лімфоцитів Т-типу шляхом блокування передачі сигналів усередині клітини. Т-лімфоцити відіграють основну роль у механізмах імунологічного відторгнення аутотрансплантатів. Інгібування їх функцій призводить до імуносупресії, а значить, і до поліпшення приживлюваності пересадженого органу.

Протокол застосування Рапамуну

Рапамун використовується тільки з пероральним шляхом введення. Призначають даний препарат відразу після операційного втручання з трансплантації нирки. Прийом починається з одноразового введення ударної дози, яка становить 6 мг. Після цього стандартне дозування витримується на рівні 2 мг 1 раз на добу. Лікування Рапамуном тривале і може займати до 1 року і більше. Після перших декількох місяців переходять на підтримуючу дозу препарату, яка підбирається індивідуально для кожного пацієнта залежно від його імунологічних показників. Найчастіше застосовується комбінована терапія Рапамуном у поєднанні з глюкокортикостероїдними засобами.

Ефективність використання

Ризик відторгнення алотрансплантату є одним з найбільш частих і важких ускладнень при пересадці нирки. Застосування Рапамуну, згідно з даними клінічних досліджень, істотно знижує ймовірність виникнення такого імунного конфлікту, що значно покращує результати операції і сприяє швидкому одужанню пацієнта.

Протипоказання:

• алергічні реакції на сиролімус та будь-які інші компоненти, що входять до складу Рапамуну;

• вік пацієнта менше 18 років.

Побічні ефекти Рапамуну:

• анемія та тромбоцитопенія;

• порушення балансу мікроелементів в організмі;

• інфекції сечовивідної системи;

• збільшення вмісту в крові холестерину, а також глюкози;

• больові відчуття в животі;

• лімфоцеле;

• набряклість тканин нижніх кінцівок;

• суглобовий біль;

• розлади кишечника;

• акне.

Крім того, необхідно пам’ятати, що придушення імунної системи може збільшувати ризик виникнення лімфом або інших новоутворень злоякісного характеру.

Взаємодія з іншими препаратами

Рапамун не рекомендується призначати в поєднанні з фармакологічними засобами, які є метаболітами ферменту CYP3A4. До таких препаратів належать:

• кетоконазол;

• вориконазол;

• ітраконазол;

• кларитроміцин;

• рифампіцин;

• рифабутин та деякі інші.

Також під час терапії Рапамуном не можна вживати грейпфрутовий сік.

Умови транспортування та зберігання

При перевезенні та зберіганні Рапамуну слід берегти його від впливу світлових променів. Температурний режим при цьому не повинен перевищувати 25 °C.