Солірис належить до фармакологічної групи імунодепресивних засобів. Діючою речовиною в його складі є екулізумаб. Препарат застосовується для лікування пароксизмальної нічної гемоглобінурії (ПНГ), а також атипового гемолітико-уремічного синдрому (АГУС).

Солірис

Механізм дії

Солірис нормалізує активність комплементу, що міститься в крові пацієнта, тим самим не допускаючи внутрішньосудинного гемолізу у хворих на ПНГ. При терапії АГУС препарат запобігає занадто інтенсивній активації комплементу, яка і є причиною даної патології.

Протокол застосування Солірису

Солірис вводиться внутрішньовенним шляхом. Інфузія проводиться крапельно протягом 25-45 хвилин у дорослих або від 1 до 4 годин у дітей. Терапевтичний курс препарату при ПНГ включає початковий цикл (600 мг 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів) і підтримуючий цикл (900 мг 1 раз на 2 тижні). При лікуванні АГУС також спершу проводиться початковий цикл (900 мг 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів), а потім переходять на підтримуючу терапію (1200 мг 1 раз на 2 тижні).

Ефективність використання

При дослідженні результативності Солірису в терапії ПНГ зазначалося, що у 86 % пацієнтів із даною патологією спостерігалося значне і стабільне зменшення інтенсивності внутрішньосудинного гемолізу. Це вело до зниження вираженості анемічних проявів у вигляді стабілізації кількості гемоглобіну в крові та зменшенні частоти переливань крові. Крім того, зменшувалася і кількість ускладнень, пов’язаних із тромбоемболією. При клінічних випробуваннях Солірису в лікуванні АГУС у 100 % пацієнтів спостерігалося зменшення інтенсивності дії комплементу. Крім того, майже у 90 % хворих відзначалася тривала (до 2 років) нормалізація вмісту тромбоцитів у крові.

Протипоказання:

• алергічні реакції на екулізумаб і будь-які інші компоненти, що входять до складу Солірису;
• годування дитини груддю;
• наявність інфекційного ураження, викликаного Neisseria meningitidis, і відсутність щеплення проти цього збудника.

Побічні ефекти Солірису:

• гемоліз, зниження вмісту в крові лейкоцитів та тромбоцитів;
• гіпотензія;
• біль у животі;
• нудота, іноді блювота;
• запори та діареї;
• погіршення апетиту;
• головний біль та запаморочення;
• спотворення смаку;
• кашель;
• набряклість слизової оболонки в носовій порожнині;
• порушення дихання;
• біль у горлі;
• втрата волосяного покриву;
• свербіж шкіри та висип;
• суглобовий та м’язовий біль;
• спазми мускулатури;
• інфекційні ураження дихальної та сечовивідної системи;
• герпес;
• запалення суглобів;
• підвищення температури тіла з ознобами;
• зниження маси тіла.

Взаємодія з іншими препаратами

Ін’єкції Солірису можна готувати тільки на основі фізіологічного розчину або розчину декстрози. Змішування з іншими речовинами неприпустимо.

Умови транспортування та зберігання

При перевезенні та зберіганні Солірису його треба захищати від прямих сонячних променів і дотримуватися температурного режиму в межах від 2 до 8 °C. Препарат не можна піддавати заморожуванню.