Діючою речовиною у складі Сифролу є праміпексол. Цей препарат належить до фармакологічної групи протипаркінсонічних засобів. Він застосовується при лікуванні хвороби Паркінсона як у формі монотерапії, так і в поєднанні з Леводопою.

Сифрол

Механізм дії

Сифрол здатний впливати на регуляцію рівня імпульсації, що виходить із нейронних клітин, розташованих в особливих ділянках мозку – смугастому тілі та чорній речовині. Такий ефект викликаний стимуляцією праміпексолом дофамінових рецепторів, що знаходяться на поверхні нейронів. Це призводить до пригнічення патологічних імпульсів та полегшення симптоматики паркінсонізму.

Протокол застосування Сифролу

Сифрол призначений для перорального введення. Його прийом не пов’язаний із часом прийому їжі, а препарат необхідно просто запивати водою. Початкове дозування Сифролу становить 375 мкг, що приймаються 1 раз на день. Для зручності та рівномірності надходження препарату цю дозу ділять на 3 прийоми (вранці, вдень та ввечері). Після початку терапії стартову дозу щотижня збільшують до отримання максимально вираженого клінічного результату. Зазвичай він досягається при прийомі від 1,5 до 4,5 мг Сифролу на добу.

Ефективність використання

Результативність застосування Сифролу була доведена в декількох клінічних випробуваннях. Їхні дані свідчать про те, що призначення препарату на пізніх етапах розвитку хвороби Паркінсона значно знижувало кількість рухових порушень, а також сприяло відстроченню часу виникнення ускладнень.

Протипоказання Сифролу:

• алергічні реакції на праміпексол, а також будь-які інші компоненти, що входять до складу Сифролу;
• вагітність;
• лактація;
• вік пацієнта менше 18 років.

Крім того, Сифрол необхідно з обережністю призначати пацієнтам, які мають виражені порушення вивідної ниркової функції.

Побічні ефекти:

• підвищення сонливості або, навпаки, поява безсоння;
• виникнення галюцинацій;
• нудота;
• запори;
• зниження артеріального тиску;
• набряклість тканин нижніх кінцівок.

Взаємодія з іншими препаратами

Сифрол слід з обережністю застосовувати одночасно з фармакологічними засобами, виведення яких з організму здійснюється за допомогою нирок. Таке поєднання може збільшувати концентрацію Сифролу в крові пацієнта і призводити до появи симптомів передозування. Крім того, подібний ефект здатна також викликати і комбінація праміпексолу з циметидином. А одночасне застосування препарату з такими агоністами дофамінових рецепторів, як, наприклад, похідні фенотіазину або тіоксантену, а також метоклопрамідом призводять до зменшення клінічної ефективності Сифролу.

Умови транспортування та зберігання

При перевезенні та зберіганні Сифролу необхідно дотримуватися температурного режиму, що не перевищує 25 °C. Крім того, препарат слід зберігати тільки у фірмовій упаковці, яка надійно захищає його від дії прямих сонячних променів.