Стиварга (регорафеніб) / Stivarga (Regorafenib)

Опис препарату Stivarga (Regorafenib)

Стиварга (регорафеніб) – сучасний лікарський препарат, який використовується в онкології для терапії деяких злоякісних пухлин товстого відділу кишечника.

Механізм дії Стиварга (регорафеніб)

Механізм дії препарату пов’язаний із пригніченням активності ферментів, що беруть участь у зростанні та поширенні пухлинної тканини. Стиварга (регорафеніб) належить до групи таргетних препаратів, оскільки він діє прицільно на патологічно змінену тканину, практично не зачіпаючи здорові клітини. Ця властивість дозволяє звести до мінімуму частоту та вираженість побічних ефектів.

Протокол застосування

Стиварга випускається в таблетованій формі і призначена для перорального застосування. Стандартне дозування препарату становить 160 мг (або 4 таблетки), які приймаються 1 раз на добу відразу після вживання їжі, яка містить менше 30 % жирів. Кожен цикл лікування включає 21 день прийому препарату з подальшою тижневою перервою. При використанні Стиварги слід суворо дотримуватися режиму введення, приймаючи препарат в один і той самий час доби. Таблетку не можна розжовувати.

Ефективність використання

Результати клінічних випробувань Стиварги продемонстрували, що її додавання до протоколу лікування на 20 % збільшувало тривалість виживання пацієнтів. Крім того, на фоні прийому препарату майже в 3 рази порівняно з іншими схемами терапії збільшувалася й частота відповідей на протипухлинну терапію.

Протипоказання:

• алергічні реакції на регорафеніб, а також будь-які інші компоненти, що входять до складу Стиварги;

• вагітність;

• лактація.

Побічні ефекти:

• прояви анемії, лейкопенія та тромбоцитопенія;

• гіпотиреоз;

• погіршення апетиту;

• порушення обміну речовин;

• головний біль;

• тремор кінцівок;

• підвищення артеріального тиску, іноді аж до розвитку гіпертонічного кризу;

• крововиливи у підшкірно-жирову клітковину та на слизових оболонках;

• зміна голосу;

• розлади кишечника;

• запальні захворювання слизової оболонки рота;

• нудота, іноді блювота;

• порушення смакової чутливості;

• гастроезофагальний рефлюкс та печія;

• запалення слизових оболонок шлунка і тонкого кишечника;

• долонно-підошовний синдром;

• втрата волосяного покриву;

• сухість шкіри;

• висип ексфоліативного характеру на шкірних покривах;

• ураження нігтьових пластин;

• порушення рухової активності;

• поява білка в сечі;

• втрата маси тіла;

• наростаюча слабкість та стомлюваність;

• збільшення температури тіла до субфебрильних значень.

Взаємодія з іншими препаратами

Під ретельним лікарським контролем Стиваргу слід використовувати спільно із сполуками, які належать до фармакологічної групи метаболітів ферменту CYP3A4.

Умови транспортування та зберігання

При перевезенні та зберіганні Стиварги необхідно дотримуватися температурного режиму, що не перевищує 30 °C.