Vectibix (Panitumumab)

Опис препарату Вектибікс (Панітумумаб)

Діючою речовиною препарату Вектибікс є панітумумаб. Цей препарат належить до фармакологічної групи моноклональних антитіл. Його застосування рекомендовано при різних злоякісних новоутвореннях товстого кишечника, пов’язаних з немутантним типом гена KRAS. До таких патологій входять:

• ракові пухлини ободової кишки;
• ракові пухлини в ділянці ректосигмоїдного з’єднання;
• ракові пухлини прямої кишки.

Механізм дії Vectibix (Panitumumab)

Сполука панітумумаб є людським моноклональним антитілом, що належить до класу імуноглобулінів типу G. Його отримують шляхом застосування технології рекомбінування ДНК-молекул. Дія препарату полягає у зв’язуванні рецепторів епітеліального фактора росту, які розташовані на поверхні пухлинних клітин. Це викликає придушення клітинного росту і призводить до загибелі злоякісно перероджених клітин.

Протокол застосування Вектибіксу

Стандартне дозування Вектибіксу становить 6 мг на кожний 1 кг маси тіла пацієнта. Дана доза вводиться в організм 1 раз на 14 днів. Препарат не призначається дітям та підліткам молодше 18 років, оскільки на даний момент відсутні достовірні дані про безпеку його застосування в дитячому віці.

Ефективність використання препарату Вектибікс (Панітумумаб)

Згідно з даними, отриманими в ході декількох широкомасштабних досліджень, Вектибікс у пацієнтів з колоректальним раком, що має метастази в інших органах, призводить до статистично підтвердженого збільшення виживаності без прогресування патології. Це стосується також і тих пацієнтів, у яких вже відзначався розвиток захворювання в ході використання традиційної хіміотерапії. Крім того, збільшення виживаності без прогресії було більшим у пацієнтів з немутантним типом гена KRAS.

Протипоказання:

• алергічні реакції на будь-які речовини, які входять до складу Вектибіксу;
• фіброзні захворювання дихальної системи;
• вік пацієнта менше 18 років;
• вагітність та годування дитини груддю.

Побічні ефекти Вектибіксу:

• вугровий та ексфоліативний висип, еритематозні прояви, лущення, свербіж та сухість шкіри, а також дерматити;
• целюліт;
• запалення кон’юнктиви та посилення сльозовиділення;
• запальні явища на слизовій оболонці ротової порожнини;
• нудота, іноді блювота;
• порушення травлення у вигляді запорів або діареї;
• больові відчуття в ділянці живота;
• головний біль та запаморочення;
• задишка та кашель;
• збільшення стомлюваності.

Взаємодія з іншими препаратами

Вектибікс не застосовується одночасно з хіміотерапією за допомогою іринотекану, лейковорину, бевацизумабу, оксалиплатину або препаратів, що належать до класу фторпіримідинів. Крім того, Вектибікс не можна призначати пацієнтам, які мають мутацію по гену KRAS, або якщо наявність такої мутації не перевірялася.

Умови транспортування та зберігання

Зберігати Вектибікс необхідно тільки в оригінальній упаковці, яка не пропускає світло та вологу. При цьому необхідно дотримуватися температурного режиму в межах від 2 до 8 °C. Препарат не можна піддавати заморожуванню.